Мобілізація: економічне бронювання чи нові посилення?

Ще на початку серпня народні депутати говорили, що темпи мобілізації задовольняють найвище військове керівництво України. Але за два місяці ситуація різко змінилася.

"Після того, як було прийнято закон про посилення мобілізації, її темпи трохи зросли. Інше питання – рівень мотивації мобілізованих, який виявився на дуже низькому рівні, а також їхній вік та фізичний стан. Про це кажуть військові на фронті. Все літо соціальні мережі рясніли повідомленнями про бусифікацію та жорсткі методи з боку ТЦК. Якоїсь миті чоловіки стали просто ховатися, сидіти вдома. І зараз ми чуємо, що складно набирати людей навіть на вулицях, добровільно у ТЦК не йдуть, дані не оновлюють", – розповів співрозмовник в уряді.

Про зниження темпів мобілізації говорять і у Верховній Раді.

"Мобілізація погіршилася, вона погіршилася на даний момент порівняно з місяцями, які були. Треба не боятися це говорити, потрібно вживати заходів. Для когось ці заходи звучатимуть радикально, кардинально", – сказав секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

За його словами, такими заходами може бути зниження призовного віку чи мотивування різних категорій населення укладати контракт.

Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський вважає, що останнім часом темпи мобілізації помітно знизилися через велику кількість заброньованих.

"Громадяни оновили військово-облікові персональні дані, і активну частину з них можна було б мобілізувати, але, якщо порівняти навіть з весною цього року, кількість заброньованих у нас стрімко зросла. І це також є одним із факторів зниження темпів мобілізації", – сказав депутат.

Тому не дивно, що сьогодні процес бронювання працівників критично важливих підприємств було припинено та призначено аудит. Водночас останнім часом активізувалися дискусії довкола економічного бронювання.

 

Економічне бронювання ще актуальне

Про таке бронювання у тому чи іншому вигляді говорять не перший рік. За інформацією "ОстроВа", зараз продовжують обговорюватися три моделі:

1) можливість економічного бронювання виключно для офіційно працевлаштованих співробітників із зарплатою мінімум 30-35 тисяч грн (за задумом, це має спонукати багатьох ФОП оформлятися офіційно за трудовими договорами та сплачувати вищі податки),

2) бронювання для тих, хто сплачує певну суму податків,

3) роботодавець платить за заброньованого співробітника близько 20 тисяч грн на місяць (у тому числі і для ФОП) незалежно від його зарплати.

"Зараз дивляться кілька моделей (три). Чекають на "рішення політичного керівництва". Сказали, що переходять від критичності підприємства до критичності працівника. Начебто б на рік, але з щомісячним підтвердженням зарплати. Не коментуватиму за чи проти, але я до кінця так і не зрозумів, навіщо нам щомісячне (замість наявного щоквартального) підтвердження зарплати. Ну і зараз члени комітету не дуже це підтримують", – повідомив нардеп Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.

Водночас член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський не бачить достатньої кількості голосів у парламенті для ухвалення економічного бронювання.

"Тому що це ще один вододіл між тими, хто має гарну роботу, хто має гроші, і тими, хто таких грошей не має", – сказав він в інтерв'ю Radio NV.

"Я не думаю, що ми її повністю поховали. Це питання дуже дискусійне. Воно прямо корелюється з тими мільйонами, які заробляють на тіньових схемах", – додав Веніславський.

Його колега з фракції та голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної діяльності Данило Гетьманцев оптимістичніше дивиться на перспективу впровадження економічного бронювання. За його словами, саме Кабінет міністрів займеться його запровадженням, а не Верховна Рада. Він прогнозує, що уряд просто внесе зміни до раніше прийнятої постанови, яка встановлює порядок бронювання від мобілізації працівників критично важливих для економіки підприємств.

"Я б не називав це економічним бронюванням у тому сенсі, що ти заплатив гроші і не йдеш до армії, – так не буде. Буде реалізація Кабінетом міністрів принципу "працюй або воюй": те, про що говорив прем'єр-міністр. І це буде найближчим часом", – сказав він.

Гетьманцев підкреслив, що одним із критеріїв такої моделі буде "біла" заробітна плата, а другим – відповідна галузь із переліку, який буде розширено.

"Чесно кажучи, я припускав, що це (економічне бронювання авт.) вже мало бути реалізовано з урахуванням наших внутрішніх дискусій, які я спостерігаю", – додав нардеп.

Він також відмовився озвучити деталі напрацювання моделі, пославшись на те, що економічне бронювання є ініціативою Кабміну.

У свою чергу президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні поки що не розробили справедливу модель економічного бронювання від мобілізації.

"Ті моделі, які вони показували мені, вони не зовсім справедливі. Тому що тут складно: вибирати одну професію і не вибирати іншу. Інші мають бути критерії, все ж таки не професія", – заявив він.

За його словами, економічне бронювання досі не запровадили, бо військові та бізнес по-різному дивляться на питання. Військовим потрібні нові сили на фронті, тоді як підприємцям працівники в тилу. Крім того, потрібно створити рівні умови для великого, середнього та малого бізнесу.

Президент додав, що завдання знайти справедливе рішення з цього питання покладено на Мінекономіки та прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Співрозмовники "ОстроВа" у парламенті підтверджують, що у Верховній Раді недостатньо голосів за ухвалення законопроєкту про економічне бронювання, тому його ухвалення очікується на рівні Кабінету міністрів.

"Тема дуже непопулярна, ніхто не хоче в неї лізти. Опозиція вже готова кричати, що це буде відкуп від армії, воюватимуть лише бідні і все в такому дусі. Економічне бронювання хотіли запроваджувати ще на першому році повномасштабної війни, але військові висловилися категорично проти, і вище керівництво відклало цю тему "на потім". Я ще рік тому казав, що найімовірніший результат – це постанова Кабінету міністрів, який має повноваження. Рішення можна ухвалити за один день без голосувань та зайвих дискусій", – сказало джерело в монобільшості.

За його словами, до кінця цього року має настати ясність, чи найближчим часом впроваджуватимуть економічне бронювання.

"Є обережний оптимізм, що це може запрацювати з початку 2025 року, але у разі відсутності форс-мажорів", – вважає він.

 

Посилення

Поряд із запровадженням економічного бронювання в інформаційному полі випливла тема можливого посилення мобілізації. Зокрема, йдеться про чергове зниження призовного віку та обмеження у процесі бронювання. Усі ці новини випливли на тлі заяви члена парламентського комітету з питань нацбезпеки Федора Веніславського про те, що запровадження чітких термінів служби зараз навіть не обговорюється.

Якщо при голосуванні закону про посилення мобілізації народним обранцям пообіцяли, що до осені буде внесено законопроєкт про демобілізацію (і багато нардепів саме тому й підтримали закон), то зараз один із впливових нардепів від монобільшості та екс-представник президента України у Верховній Раді називає ці заяви "популістськими".

"Я з вами повністю згоден, що це були популістські заяви для того, щоб сподобатися військовослужбовцям, що ми їм встановимо чіткі терміни служби. Дискутувалося про 12 місяців на передньому краї, 18, потім наприкінці про 36 місяців. Але після звернення у закритих режимах головнокомандувача Збройних Сил, начальника Генерального штабу, міністра оборони, для всіх колег з різних фракцій була надана інформація про те, скільки сил концентрує ворог, скільки сил є у нас. І в таких умовах приймати на той час якісь термінові рамки для можливості звільнення з військової служби було точно загрозою національній безпеці", – заявив він.

Саме тому, за словами нардепа, у перехідних положеннях закону Верховна Рада рекомендувала Кабінету міністрів розробити та внести на розгляд парламенту відповідний законопроєкт щодо чітких термінів служби.

На запитання, чи нардепи вимагають у Міністерства оборони виконання доручення щодо термінів служби, Веніславський сказав: "Особисто я розумію, що вимагати внесення такого законодавчого акту або законопроєкту в нинішніх умовах – це ще один крок до втрати нашої державності".

Федір Веніславський також прямо говорить про те, що питання зниження призовного віку постійно порушують партнери.

"Вони вважають, що вік 18-25 років – найбільш оптимальний і ефективний для того, щоб громадяни через свої фізичні та психологічні якості могли активно воювати. Однак на державному рівні, на рівні виконавчої та законодавчої влади жодних ініціатив немає", – сказав він.

Водночас низка нардепів стверджує, що у Верховній Раді тривають дискусії щодо можливого зниження мобілізаційного віку до 18-20 років.

За словами нардепа та секретаря комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, хоча профільний комітет ще не розглядав це питання офіційно, обговорення серед депутатів уже тривають.

 Костенко зазначив, що у багатьох країнах світу призов починається саме з 18 років.

"У всьому світі немає такого, що люди з 20, з 18 років не призиваються. Мені пишуть мої колеги, конгресмени, які кажуть: "Ми вам даємо озброєння, ви кажете, що у вас немає людей, а як це у вас до 25 років не призивають?". Мені важко пояснити, бо я не знаю.", – зазначив він.

"У нас не вистачає людей, у нас не вистачає саме молодих людей. Мені різне кажуть, що ми отримаємо втрачене покоління, якщо вони підуть на війну. А я кажу, що якщо вони не хочуть зараз йти захищати нашу країну, то вони вже втрачене покоління. Ми виховали тих, хто не хоче захищати свою Батьківщину. Зараз не про всіх говорю. Тому моя позиція така: нехай не з 18, нехай з 20 років ми маємо призивати, комплектувати та всі разом боротися за нашу країну", – додав нардеп.

Журналіст і політичний оглядач Віталій Портніков вважає, що за тривалої війни в Україні знижуватиметься мобілізаційний вік.

"Ми повинні розуміти, що в міру розвитку війни все ставатиме все жорсткішим. Ми повинні розуміти це об'єктивно, якщо згодні з парадигмою тривалої війни, з якої немає виходу, тому буде потрібна додаткова мобілізація. У нас не повинно бути ілюзій, що цього не станеться. Якщо війна триватиме ще два-три роки, вік призову буде знижено, якщо п'ять років, жінок будуть призивати", – сказав він.

Остаточну (чи ні) точку щодо зниження мобілізаційного віку поставив президент Володимир Зеленський.

"У нас мобілізація з 25 років, і ми поки що не бачимо, для чого вводити зміни. Я вважаю, що на сьогодні це небезпечно", – заявив він під час інтерв'ю в ефірі телемарафону.

Водночас він зазначив, що партнери хотіли б, щоб в Україні знизили призовний вік.

Співрозмовник "ОстроВа" у Верховній Раді зазначає, що зниження мобілізаційного віку неодноразово обговорювалося на рівні профільного комітету та в кулуарах. І головним ініціатором цього процесу виступав Генеральний штаб.

"Військові дуже хочуть, щоб мобілізаційний вік було знижено. Їх зрозуміти можна – їм потрібні молоді, енергійні, спортивні та здорові хлопці. Але з політичного погляду подібне рішення дуже небезпечне, тому президент та Офіс поставили питання на паузу. Водночас вони "красиво" прогріли інформаційне поле розповідями про те, як партнери наполягають на мобілізації з 18 років. У кулуарах ходять чутки, скажімо так, що ніхто не тисне на Україну, а скоріше ставить питання, і йдеться не про різке зниження мобілізаційного віку, а поступове (наприклад, з 23 років). Якщо РФ оголосить мобілізацію чи російські війська поповняться солдатами з КНДР у відчутній кількості, тоді можуть оголосити про зниження мобілізаційного віку на кілька років”, – розповів він.

Ще один нардеп із "монобільшості" на правах анонімності сказав, що рішення про незначне зниження мобілізаційного віку вже опрацьовано, але його впровадження залежить від ситуації на фронті.

"Про мобілізацію з 18-ти років не йдеться, це найпесимістичніший сценарій. Але зниження віку до 22-23 років цілком можливе, якщо ми побачимо серйозні проблеми на фронті. Розмови про це ведуться з середини літа", – зазначив він.

Окрім дискусій щодо зниження мобілізаційного віку, останнім часом активізувалося питання з бронюванням працівників критично важливих підприємств.

Так, на початку жовтня стало відомо, що Кабінет Міністрів несподівано призупинив бронювання працівників до 15 листопада.

Відповідно до постанови уряду №76, зупиняється дія норм, що регулюють визначення підприємств, установ та організацій, критично важливих для економіки та життєдіяльності населення, а також для забезпечення потреб ЗСУ.

Крім того, Міністерству економіки та Міноборони було доручено підготувати та внести на чергове засідання уряду проєкт рішення Кабміну для перевірки обґрунтованості рішень щодо визначення критично важливих підприємств, а також перегляду таких рішень.

Згодом у ЗМІ з'явилася інформація, що Володимир Зеленський на одній із нарад був обурений великою кількістю заброньованих (1,5 мільйона чоловіків). Саме тому було ухвалено рішення провести аудит.

Співрозмовник " ОстроВа" в уряді пояснив, що збільшення числа заброньованих пов'язане з впровадженням у липні електронного бронювання через "Дію".

"Якщо раніше для бронювання працівника потрібно було заповнювати купу документів, відправляти до Міністерства економіки і чекати на тижні або навіть місяці, щоб отримати відповідь, то з липня 2024 року забронювати людину можна за 5-10 хвилин через "Дію". Тому багато хто цим скористався, швидко оновив дані і того ж дня отримав бронь. Крім того, забронювалися ті, хто кілька місяців чекав на відповідь від Мінекономіки. Усі законно. Далі вже питання виникає про те, як і які підприємства набували статусу критично важливих", – сказало джерело.

Наразі процес бронювання працівників повністю припинено (навіть через "Дію"), але найближчим часом його буде відновлено, розповів співрозмовник «ОстроВу» у парламенті.

"Це тимчасовий захід, бронювання не скасовуватимуть, трохи посилять контроль, показово скасують якісь попередні рішення, щоб показати соціальну справедливість та боротьбу з корупцією. Загалом процес мобілізації цього року не має сильно змінитись. Усі ці рейди на концерти та ресторани, призупинення бронювання, спекуляції навколо зниження мобілізаційного віку до 18 років – це просто шум, мобілізація продовжиться нинішніми темпами без серйозних змін”, – розповів співрозмовник.

Незважаючи на те, що призупинення тимчасове, представники військово-промислового комплексу вже кажуть, що це може призвести до зупинки виробництв озброєння (дронів, боєприпасів, РЕБ/РЕР), оскільки замінити вузькопрофільних та висококваліфікованих фахівців практично неможливо.

У "Технологічних силах України" заявили, що призупинення бронювання матиме негативний вплив на швидкість постачання та кількість зразків озброєння, виконання оборонних закупівель.

Європейська бізнес-асоціація пішла ще далі і поставила під сумнів легітимність зупинення процедури бронювання для проведення аудиту, оскільки це не передбачено профільним законом "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Звідти закликали Кабінет Міністрів відновити бронювання.

Статті

Країна
08.11.2024
09:00

Біженці з України: чому їм більше не раді в ЄС

Зміна європейської громадської думки щодо прийому українців, які тікають від війни, співпала зі скороченням для них гуманітарної допомоги, яку виділяють уряди країн ЄС. У такий спосіб європолітики відреагували на "соціальний запит" своїх виборців.
Країна
07.11.2024
10:54

Хочеться, щоб тепло було не тільки на душі. Як Дніпропетровщина розпочала опалювальний сезон

Критично важливі об’єкти продовжують забезпечувати генераторами – закривати цю потребу допомагають міжнародні партнери. На підприємствах тепло- та водопостачання створили запас палива.
Світ
06.11.2024
09:17

«Схема мирного врегулювання буде такою …». Російські ЗМІ про Україну

Завдання Россі, яка вже частково стала на військові рейки, - для початку звільнити лівобережну Україну, після втрати якої Київ не зможе чинити опір довго. Щодо самого Києва, то його явно не можна штурмувати в лоб: тільки блокада
Всі статті